Comment
— Чи існує сьогодні в Україні можливість, що будуть внесені зміни до законодавства і одна чи кілька з Церков/релігійних організацій отримають привілеї або якісь переваги? І чи потрібно вносити до законодавства зміни, які б констатували історичний вплив традиційних Церков без змін до конституційної норми про рівність всіх?
— На жаль, і попередня, і нинішня влада надто переймаються питанням єдиної, державної церкви, замість того, щоб займатись створенням гідних законодавчих і соціально-економічних умов для всіх громадян, до яких би церков вони не належали. Якщо режим Віктора Ющенка опікувався створенням єдиної помісної церкви шляхом діалогу між різними православними церквами, то нинішня проросійська влада примушує українські церкви до покаяння у розколі та мріє про їх розчинення всередині РПЦ. Вочевидь, що державне лобіювання РПЦ і надання їй виняткових преференцій загрожують існуючому плюралізму в українському християнстві, міжконфесійній злагоді та свободам громадян. Проте ця небезпека не зупинить проросійську партію влади в її прагненні монополізувати політичний і духовний вплив.
Визнання окремої церкви як «традиційної» викличе не так юридичні, як історичні, політичні та богословські суперечки. Констатація історичного впливу традиційних церков матиме негативний резонанс з боку релігійних меншин, адже маркування певної конфесії як «історичної» і «традиційної» надає їй переваги в очах суспільства і важить навіть більше, ніж законні права. «Історичності» і «традиційності» буде достатньо, щоб зафіксувати привілейований статус одної церкви і принизити інших, а закони при цьому вже можна буде й не читати.
