Від самого дитинства я думав про Різдво як таке собі дитяче свято, в якому
всі ми, і навіть Сам Бог, можемо бути дітьми – безтурботно веселитися і
отримувати подарунки.
всі ми, і навіть Сам Бог, можемо бути дітьми – безтурботно веселитися і
отримувати подарунки.
І в цьому є своя правда.
Але коли ми читаємо про візит мудреців до новонародженого Ісуса, ми
починаємо розуміти, наскільки все там було серйозно – поважні гості, дорогі
подарунки, секретні обставини.
починаємо розуміти, наскільки все там було серйозно – поважні гості, дорогі
подарунки, секретні обставини.
1. Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось
мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу,
мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу,
2. і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його,
і прибули поклонитись Йому.
і прибули поклонитись Йому.
3. І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим.
4. І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у
них, де має Христос народитись?
них, де має Христос народитись?
5. Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так:
6. І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з
тебе з’явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський.
тебе з’явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський.
7. Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про
час, коли з’явилась зоря.
час, коли з’явилась зоря.
8. І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся
про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись
Йому.
про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись
Йому.
9. Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її
бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було.
бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було.
10. А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.
11. І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір’ю. І вони
впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому
свої дари: золото, ладан та смирну.
впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому
свої дари: золото, ладан та смирну.
12. А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим
шляхом до своєї землі.
шляхом до своєї землі.
(Від Матвія 2:1-12)
Виявляється, мудреці приходили не подивитися, а вклонитися; не святкувати,
а засвідчити пошану і визнання. За традицією їх називають царями. Тобто царі
прийшли до Царя, визнаючи Його верховну владу.
а засвідчити пошану і визнання. За традицією їх називають царями. Тобто царі
прийшли до Царя, визнаючи Його верховну владу.
А як ми сприймаємо Різдво? Для чого приходимо? Кого ми знаходимо? Що саме
святкуємо? Мудреці йшли до Царя, розуміючи всю урочистість момента,
благоговіючи перед воплоченим Богом.
святкуємо? Мудреці йшли до Царя, розуміючи всю урочистість момента,
благоговіючи перед воплоченим Богом.
Вони бачили знаки небесні і слідували за ними. Все вказувало на історичний
момент – народження Царя і прихід Божого Царства.
момент – народження Царя і прихід Божого Царства.
Саме царська гідність Ісуса приваблювала мудреців, лякала Ірода і диявола. Чому
Ірод захотів “вклонитися” Царю? Чому сатана пропонував Ісусу вклонитися йому? Тому
що вони знали про царственність Ісуса, а також про те, що Царство Ісуса
означало кінец іхнім царствам.
Ірод захотів “вклонитися” Царю? Чому сатана пропонував Ісусу вклонитися йому? Тому
що вони знали про царственність Ісуса, а також про те, що Царство Ісуса
означало кінец іхнім царствам.
Мудреці були першими, хто розпізнав вселенський, всезагальний характер
Божого Царства.
Божого Царства.
За легендами Каспар, Мелхіор, Бальтазар представляли все людство – всі
періоди і всі регіони: Бальтазар був юнаком з Африки, Мельхіор – чоловіком з
Європи, Каспар – дідусем з Азії.
періоди і всі регіони: Бальтазар був юнаком з Африки, Мельхіор – чоловіком з
Європи, Каспар – дідусем з Азії.
В особі мудреців Ісусу вклоняється все людство.
І сьогодні Бог ще чекає, коли кожен з нас упізнає в Ісусі Царя і вклониться
Йому зі страхом і радістю.
Йому зі страхом і радістю.
А ми досі бавимося як діти, профануючи вселенське свято.
Мудреці прийшли до Царя з подарунками. А ми приходимо до Ісуса за
подарунками. Давайте скажемо прямо: Ісус – не Дід Мороз. Ісус – Цар.
подарунками. Давайте скажемо прямо: Ісус – не Дід Мороз. Ісус – Цар.
І основне питання Різдва – кому ми вклоняємося, у кому роспізнаємо Царя?
0
0
1
491
2800
ASR
23
6
3285
14.0
Normal
0
false
false
false
EN-US
JA
X-NONE
/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:»Table Normal»;
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-priority:99;
mso-style-parent:»»;
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin:0cm;
mso-para-margin-bottom:.0001pt;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:12.0pt;
font-family:Cambria;
mso-ascii-font-family:Cambria;
mso-ascii-theme-font:minor-latin;
mso-hansi-font-family:Cambria;
mso-hansi-theme-font:minor-latin;}
Чи вклонимося Ісусу як Царю царів, чи віддамо Йому все своє, всього себе?
Ось таке, недитяче питання.
Ось таке, недитяче питання.