Online

Обращение, которого не было

Обращение, которого не было

0

Обращение, которого не было

risu.org.ua

Вчера Катерина Щеткина написала о «заговоре молчания» в УПЦ. Под впечатлением от статьи я подумал, что, в свою очередь, должен сказать о заговоре молчания в среде протестантов, в частности об интересном документе, который был похоронен делегатами 27-го съезда Всеукраинского союза церквей евангельских христиан-баптистов (ВСЦЕХБ). Надеюсь, что публикация не принятого документа поможет разорвать замкнутый круг страха-конформизма-отчужденности-безразличия.
Итак, 12-13 июня состоялся 27-й съезд ВСЦ ЕХБ, на котором было избрано новое руководство — председателем союза стал Валерий Антонюк, первым заместителем Игорь Бандура. Ожидалось, что команда новых лидеров подготовит два заявления по ситуации в Церкви и стране, которые станут основой для социальной и миссионерской позиции в условиях фактического военного положения. События развивались иначе.
13 июня делегатами съезда была принята резолюция «Идите и проповедуйте Евангелие». Документ обобщал основные положения двухдневной работы съезда и ничего нового или конкретно-злободневного не содержал, поэтому был принят без дискуссий. Второй документ — «Обращение к церквям ВСЦЕХБ и всей христианской общественности» — вызвал негативную реакцию зала и возражения со стороны авторитетных пасторов. Документ оказался неприемлемым, так как «содержал острые вопросы, разъединял, политизировал, провоцировал дискуссии». Как сказал один из оппонентов, «нас за язык никто не тянет» — можно отмолчаться и сохранить «нейтралитет». Тем более, что «войны еще нет», по крайней мере, из Киева ее не видно.
Далее я ограничусь воспроизведением «непринятого обращения», а о морали этой истории уже написала Екатерина: «Давать четкие моральные оценки — это не значит «увеличивать вражду и пропасть», как почему-то говорят некоторые церковные «примирители». Напротив, эта «работа над ошибками» — важный шаг на пути к преодолению пропасти. Разъединяет не правда, а ложь, которая в нашем случае скрывается за повсеместной, повседневной подменой понятий. В которой находят убежище от недружественной реальности, в том числе и, к сожалению, не в последнюю очередь, наши «князья Церкви». Что нам с того, что это у них не из хитрости, а из слабости?.. Стоит ребром вопрос о выживании структуры, в которой священноначалию довольно долго было комфортно и которая для них по-своему дорога. Но жизнь меняется. А в эпоху перемен лучше быть смелым».

(ПРОЕКТ)

ОБРАЩЕНИЕ
к церквям ВСЦ ЕХБ и всей христианской общественности
от делегатов 27-го съезда ВСЦ ЕХБ
Дорогие братья и сестры!
Украина переживает критический момент своей истории. Политическая и экономическая нестабильность усугубляется через новые вызовы: аннексию Крыма, военную агрессию и противостояние на Востоке страны.
За последние полгода в Украине случилось много горя и страданий, и поэтому прежде хотим выразить искренние соболезнования семьям, которые потеряли своих родных и близких.
В то время как многие ставят под сомнение украинскую государственность и единство страны, мы призываем поместные церкви усилить молитвы и стать в заступничестве за наш край.
Во-первых, мы благодарим Бога за возможность жить в независимой стране и служить украинскому народу в условиях религиозной свободы.
Во-вторых, мы благодарны нашим друзьям, братьям и сестрам во многих странах мира за молитвы и всяческую поддержку в это нелегкое для нас время.
В-третьих, мы продолжаем неотступно умолять Господа о защите нашей страны, восстановлении мира и единства, духовном возрождении общества и процветании Украины (Иер.29, 7).
Сегодня, как никогда, нам важно проповедовать Евангелие и словом, и делом. Тысячи пострадавших нуждаются в гуманитарной, медицинской помощи и финансовой поддержке. Десятки тысяч беженцев из Крыма и Донбасса ожидают сочувствия и помощи. Особого внимания требуют дети, инвалиды и другие малообеспеченные слои населения (I Тим.6, 18). Мы призываем всех христиан открыть свои сердца и дома людям, терпящим бедствие. Мы можем послужить народу и донести людям Евангелие Иисуса Христа через проявление любви и благотворительности к ним (Лук. 6,36).
Украина стала жертвой агрессии со стороны братского народа. У нас, христиан, нет жажды мести, но есть чувство горечи и сожаления. Наши сердца разбиты, но не озлоблены.
Мы, евангельские христиане-баптисты Украины, прощаем во имя Христа и молимся о покаянии и прозрении для причиняющих зло Украине. В условиях политических противостояний и социальной нестабильности позиция ВСЦ ЕХБ остается неизменной: Украина есть и должна быть свободным, целостным и демократическим государством.
Церкви ЕХБ Украины поддерживать усилия государства, направленные на утверждение христианских ценностей в жизни украинского общества, и в дальнейшем будут служить всему народу, придерживаясь справедливости и честности, что будет способствовать миру и процветанию.
Призываем молиться о руководстве страны, законно избранном Президенте Украины и всех, кто принимает решения о судьбе Украины. Будем молиться, чтобы новая власть строила будущее Украины на христианских принципах ответственности перед Богом и любви к ближнему, свободы и правды, справедливости и милосердия.
Поддерживаем выбор украинского народа относительно утверждения демократических принципов и европейского направления развития страны, при условии сохранения традиционных христианских ценностей.
Верим, что Господь приготовил хорошую судьбу, духовное пробуждение и христианское будущее для украинского народа!

г. Киев, 13 июня 2014

Звернення, якого не було

Вчора Катерина Щоткіна написала про «змову мовчання» в УПЦ. Вражений текстом, я й собі подумав, що далі не зможу замовчувати про цікавий документ протестантів, який був похований делегатами 27-го з’їзду Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів (ВСЦЄХБ). У баптистів – своя «змова мовчання», і можливо, що публікація не прийнятого документу допоможе розірвати це замкнуте коло страху-конформізму-відчуженості-байдужості.
Отже, 12-13 червня відбувся 27-й з’їзд ВСЦ ЄХБ, на якому було обрано нове керівництво – головою союзу став Валерій Антонюк, першим заступником Ігор Бандура. Очікували, що команда нових лідерів підготує дві заяви щодо ситуації у церкві і країні, які стануть основою для соціальної та місіонерської позиції в умовах фактичного військового стану. Натомість 13 червня делегатами з’їзду була прийнята резолюція «Ідіть і проповідуйте Євангелію». Документ узагальнював основні тези дводенної роботи з’їзду і нічого нового чи конкретно-злободенного не додавав, тож був прийнятий без дискусій. Другий документ – «Звернення до церков ВСЦЄХБ та всієї християнської спільноти» — викликав негативну реакцію залу і заперечення з боку авторитетних пасторів. Документ виявився неприйнятним, тому що «містить гострі питання, роз’єднує, політизує, провокує». Як сказав один з опонентів, «нас за язик ніхто не тягне» — можна відмовчатись і зберегти «нейтралітет». Тим паче, що «війни ще не має», принаймні з Києва її не видно.
Далі я обмежусь відтворенням «неприйнятого звернення», а про мораль цієї історії вже написала пані Катерина: «Давати чіткі моральні оцінки — це не «збільшувати ворожнечу і прірву», як чомусь говорять деякі церковні «примирителі». Навпаки, ця «робота над помилками» — важливий крок на шляху до подолання прірви. Роз’єднує не правда, а брехня, яка в нашому випадку ховається за повсюдною, повсякденною підміною понять. У якій знаходять притулок від недружньої реальності в тому числі і, на жаль, не в останню чергу, наші «князі Церкви». Що нам з того, що це у них не з хитрості, а зі слабкості?.. Стоїть ребром питання про саме виживання структури, в якій священноначалію досить довго було комфортно і яка для них по-своєму дорога. Але життя змінюється. А в епоху змін краще бути сміливим»

ПРОЕКТ
ЗВЕРНЕННЯ
до церков ВСЦ ЄХБ та всієї християнської спільноти
від делегатів 27-го з’їзду ВСЦ ЄХБ
Дорогі брати та сестри!
Україна переживає критичний момент своєї історії. Політична та економічна нестабільність поглиблюється через нові виклики: анéксію Криму, військову агресією та протистояння на Сході країни.
За останні пів року Україна зазнала багато горя та страждання, і тому найперше хочемо висловити щирі співчуття родинам, які втратили своїх рідних та близьких.
У той час як багато хто ставить під сумнів українську державність і єдність країни, ми закликаємо помісні церкви посилити молитви та стати в заступництві за наш край.
По-перше, ми дякуємо Богові за можливість жити в незалежній країні і служити українському народу в умовах релігійної свободи.
По-друге, ми вдячні нашим друзям, братам і сестрам у багатьох країнах світу за молитви та всіляку підтримку в цей нелегкий для нас час.
По-третє, ми продовжуємо невідступно благати Господа про захист нашої країни, відновлення миру і єдності, духовне відродження нашого суспільства і процвітання України. (Єр.29,7).
Сьогодні, як ніколи, нам важливо проповідувати Євангеліє і словом, і ділом. Тисячі постраждалих потребують гуманітарної, медичної допомоги та фінансової підтримки. Десятки тисяч біженців із Криму та Донбасу очікують співчуття і допомоги. Особливої уваги потребують діти, інваліди та інші малозабезпечені верстви населення. (І Тим.6,18)
Ми закликаємо всіх християн відкрити свої серця й оселі людям, які зазнають лиха. Ми можемо послужити народові і донести людям Євангеліє Ісуса Христа через виявлення любові та доброчинності до них (Лук. 6,36).
Україна стала жертвою агресії з боку братнього народу. У нас, християн, немає прагнення помсти, але є почуття гіркоти і жалю. Наші серця розбиті, але не озлоблені.
Ми, євангельські християни-баптисти України, прощаємо в ім’я Христа і молимося про покаяння та прозріння тих, хто чинить сьогодні зло в Україні. В умовах політичних протистоянь та соціальної нестабільності позиція ВСЦ ЄХБ залишається незмінною: Україна є і повинна бути вільною, цілісною і демократичною державою.
Церкви ЄХБ України підтримуватимуть зусилля держави, які спрямовані на ствердження християнських цінностей у житті українського суспільства, і надалі служитимуть усьому народу, дотримуючись справедливості та чесності, що буде сприяти миру і процвітанню.
Закликаємо молитися про керівництво країни, законно обраного Президента України і всіх, хто приймає рішення щодо долі України. Будемо молитися, щоб нова влада будувала майбутнє України на християнських принципах відповідальності перед Богом і любові до ближнього, свободи і правди, справедливості і милосердя.
Підтримуємо вибір українського народу щодо ствердження демократичних принципів та європейського напряму розвитку країни, зберігаючи при цьому традиційні християнські цінності нашого суспільства.
Віримо що Господь приготував добру долю, духовне пробудження і християнське майбутнє для українського народу!
м. Київ, 13 червня 2014 року

Leave a Reply