Online

Повертаючись до простоти

 

 

Клайв Стейплз Льюїс – письменник, вчений, християнин. Відомий передусім як автор Хронік Нарнії. Набагато менше знають про його наукові праці. І мало хто з його фанів знає про його «просте християнство».

Він став християнином через свою допитливість і палкі дискусії з віруючими друзями, серед яких був і Джон Рональд Толкін. Трохи більше ніж за десять років після навернення Льюїс написав «Просте христинство». Книга була підготовлена на основі радіопередач для BBC і в доступній формі розповідала про сутність і специфіку християнської віри у відношенні як до «вічних питань» людства, так і до найбільш злободенних проблем тогочасного суспільства. З тих пір «Просте християнство» змінило життя мільйонів людей, ставши для християн взірцем апологетики, а для нехристиян – початком духовної подорожі.

Я прочитав, ні, я проковтнув «Просте християнство» на першому курсі університету. Добре знаючи Біблію і свою євангельську церковну традицію, я тоді багато думав про те, що становить сутність християнської віри, і як можна говорити про ці базові речі з представниками інших традицій чи з людьми зовсім далекими від християнства.

Чи більше я дізнавався про великий і складний християнський (і нехристиянський) світ, тим сильніше прагнув «простого християнства».

«Якщо ви подивитеся на сучасний стан світу, то стане досить зрозуміло, що людство припустилося якоїсь великої помилки. Ми на хибній дорозі. А якщо так, то треба повернутися назад. Повернення назад — найскоріший шлях уперед» (с. 43). Це запрошення повернутися до простоти найбільш важливих речей могло бути адресованим не лише до світу не-анти-пост-християнського, але й до світу християнського. Я це запрошення прийняв.

Ви можете спитати, чому чи для чого варто почути цей заклик і прочитати «Просте християнство»? Пропоную лише три з багатьох можливих мотивацій.

Для того, щоби зрозуміти краще ту спільну основу, на якій виросли різні християнські церкви. Ми втратили це розуміння спільного і віддаляємося один від одного все більше.

Для того, щоби говорити з нецерковними людьми про християнство в його найбільш простому, базовому, доступному сенсі. Ми втратили цю здатність говорити про християнство з людьми, далекими від нього.

Для того, щоби самим собі нагадати ті прості речі, які з розвитком традицій і ускладненням життя дуже швидко забуваються. Ми втратили цю простоту і ясність в розумінні самої суті нашої власної віри.

«Просте християнство» не дає всіх відповідей, але задає правильний орієнтир для нашого пошуку. Час повернутися до простоти, адже прості речі водночас є найбільш важливими. Заклик «назад до простоти!» звучить по-реформаторськи. Можливо, саме з цього повернення почнеться духовне оновлення як наших церков, так і нашого суспільства. Тож читаймо Льюїса!

Related Posts